Догляд за трояндами.
Троянди потребують ретельного догляду, який включає обрізання, формування рослин і вирізку дикої порослі у щеплених рослин (дику поросль необхідно жорстко обривати у початку її формування. Якщо її обрізати то її сила росту буде збільшуватися), полив, розпушування ґрунту, знищення бур'янів, мульчування , підживлення, а також заходи профілактики та боротьби зі шкідниками та хворобами
Особливо інтенсивний догляд проводиться за молодими рослинами першого року, оскільки він визначає розвиток рослин.
Обрізання та формування рослин.
Формування. У молодих саджанців для отримання добре розвиненого симетричного куща проводять формування, навіщо молоді пагони прищипують з появою 4-го листа. У перший рік після посадки для кращого розвитку рослин у них видаляють всі бутони, що з'являються, вищипуючи їх, коли вони досягнуть величини горошини. Прищипка сприяє появі та розвитку нових пагонів, а це дозволяє сформувати гарний кущ з кількома симетрично розвиненими пагонами. У серпні формування можна припинити і дати можливість рослині зацвісти. Якщо ж пагони та бутони не прищипувати, то після цвітіння рослина зупиниться в зростанні до осені, буде слабо розвинена і погано сформована, що може знизити її зимостійкість.
У прищипці не потребують плетисті, напівплетисті, ґрунтопокривні та паркові троянди.
У дорослих рослин зростання пагонів також затримують прищіпкою. Пагони, що загущають кущ, особливо центр, видаляють повністю.
Обрізання. Обрізка є головною умовою для інтенсивного росту та рясного цвітіння садових троянд. На відміну від дикорослих троянд садовим троянд вона необхідна, і проводять її щорічно. В результаті обрізки старі гілки знищуються, посилюється утворення нових пагонів, з'являється додаткове листя, яке забезпечує хороше зростання і цвітіння троянди.
За часом проведення розрізняють весняну, літню та осінню обрізки, а за ступенем обрізки рослин: сильну (коротку) - на рівні 3-4 бруньок від основи пагона, середню (помірну) - на рівні 5-7 бруньок і слабку (довгу) - на рівні 8 - 12 бруньок.
Весняна обрізка є основною і необхідна для формування куща, забезпечення цвітіння, отримання великих квіток, добре розвинених пагонів заміщення. Літнім обрізанням регулюють цвітіння. У сортів, що повторюють цвітіння, влітку після закінчення першого цвітіння зрізають квітки, що відцвіли, і суцвіття з верхньою частиною стебла. Зріз роблять над другим чи третім листком із добре розвиненою брунькою, зверненою назовні від куща.При цьому економляться речовини, які рослина витратила б на формування плодів, та стимулюється поява нових квітучих пагонів. Виняток становлять лише троянди, що вирощуються для збирання насіння, і ті, для яких характерне одне цвітіння та красиві плоди, що прикрашають рослину восени. У період літньої обрізки видаляють також пагони, що загущають центр куща. Так звані "сліпі" пагони, без квіток, і сильні "жирові" пагони, що не мають квіток або утворюють слаборозвинені квітки, обрізають наполовину, і тоді на них утворюється одна або дві нормальні квітучі пагони з якісними квітками.
Для регулювання термінів цвітіння застосовують прищипку пагонів у період початку бутонізації, в результаті чого на прищипнуті пагоні розвиваються 1-2 бічних пагони, які зацвітають на 20 - 25 днів пізніше звичайних. Наприкінці літа відцвілі квітки видаляти не слід, тому що їх видалення може викликати небажане в осінній період зростання пагонів.
Осіннє обрізання проводиться перед зимовим укриттям троянд. Вирізають слабкі та хворі, що ростуть невизрілі частини пагонів, видаляють бутони, квіти та плоди, а також видаляють з гілок листя.
Навесні після видалення всіх загиблих частин рослини до першої непошкодженої бруньки приступають до основної обрізки. При обрізанні враховують силу зростання та розвитку троянд як даної садової групи, а й окремих сортів, і навіть їх призначення.
На кущах вибирають 3-5 найбільш сильних, молодих, рівномірно розташованих пагонів, інші - слабкі, що ростуть всередину куща, загущені - вирізають. Залишені пагони вкорочують.
Троянди, у яких квіткові бруньки закладені у верхній частині пагонів, не обрізають зовсім або обрізають дуже незначно (так зване довге обрізування). Якщо ж квіткові бруньки розподілені по всій довжині пагона, застосовують сильне або середнє обрізання в залежності від інтенсивності росту.
Обрізка паркових троянд полягає у видаленні старих, слабких та пошкоджених гілок. Залишені пагони вкорочують лише злегка. У плетистих троянд залишають 5-6 сильних однорічних пагонів. Якщо їх мало, зберігають і частину дворічних, укорочуючи при цьому бічні пагони. Для зручності укриття на зиму плетисті троянди восени обрізають. Пагони ремонтантних троянд і троянд грандіфлору вкорочують на половину їх довжини, залишаючи 5-7 бруньок (середнє або помірне обрізання).
У чайно-гібридних, флорибунда та поліантових троянд залишають 3 - 4 нижні добре розвинені бруньки (коротке або сильне обрізання).
Сильне обрізання чайно-гібридних троянд роблять при вирощуванні їх як зрізу, при цьому у троянд формуються сильні довгі нерозгалужені пагони з одиночними великими квітками. Сильнорослі сорти обрізають не дуже коротко. Слабкі рослини, що погано перезимували, обрізають сильніше. У мініатюрних троянд для утворення великої кількості пагонів квіток видаляють тільки відмерлі або пошкоджені частини і відцвілі суцвіття з 1 - 2 листям.
Обрізання штамбових троянд залежить від сили зростання щепленого на нього сорту та групи, до якої він належить: щеплені на штамб чайно-гібридні троянди, флорибунда та мініатюрні обрізають так само, як і кущову форму. Однак при обрізанні враховують стан штамбів після зимівлі. Якщо вона пройшла добре, то пагони обрізають трохи, залишаючи на 2-5 бруньок більше. Якщо рослини перезимували погано, їх коротко обрізають.
У каскадних штамбових троянд, отриманих з плетистих сортів, у рік посадки роблять сильне обрізання, коротшаючи пагони до 15 см, а надалі вирізають лише відцвілі пагони і залишають молоді, сильні пагони, злегка вкорочуючи їх.
У звичайних штамбових троянд також вирізають усі пагони, що ростуть усередину крони. Весняне обрізування в умовах середньої смуги починають у квітні, до розпускання бруньок.
Обрізання виконують гострим секатором, тому що деревина у троянд досить ніжна. Тупий інструмент роздавлює стебла або робить рваний зріз, який погано гоїться, в який потім потрапляє інфекція, що вражає деревину. В результаті пагон відмирає. Товсті суки випилюють пилкою. Для більш швидкого росту та утворення квіток зріз роблять над розвиненою, набряклою, але не пророслою брунькою на відстані не ближче 0,5 см, щоб не пошкодити її. Зріз роблять похило, щоб вода, що потрапила на нього, могла стекти і місце зрізу не стало осередком інфекції. Обрізання краще проводити в тихий сонячний день, а не дощовий або туманний. Стебла вкорочують до здорової тканини з білою серцевиною.Обрізання обов'язково ведуть на зовнішню бруньку, щоб пагони не перехрещувалися і центр куща, нагадуючи чашу, був вільний для доступу сонця та повітря. Хороше освітлення та провітрювання куща сприятимуть утворенню сильних та здорових пагонів. При обрізанні треба обов'язково дезінфікувати ріжучий інструмент у темному розчині марганцівки, а обробляти зріз садовим варом. Після весняної обрізки рослини слід обприснути 1% розчином мідного купоросу (100 г на 10л води).
Вирізка дикої порослі. У щеплених троянд нижче місця щеплення і від коренів часто з'являються пагони дикої порослі, які відрізняються від культурної троянди дрібнішим листям, а іноді й шипуватістю. Вона розвивається дуже швидко та послаблює щеплення культурного сорту, що може призвести до його загибелі, внаслідок чого кущ “дичавіє”. Утворенню дикої порослі сприяють погано ущільнений при посадці ґрунт, обмороження куща, що призводить до загибелі щепленого сорту, пошкодження коренів при розпушуванні ґрунту та неправильне видалення кореневої порослі.Дику поросль треба вирізати на самому початку її появи. Для цього треба розкопати землю навколо пагони, що з'явилася, і вирізати поросль біля самої основи. Якщо зрізати її на рівні ґрунту, то це тільки стимулює її зростання і вона дасть уже кілька пагонів із бруньок, що знаходяться під землею. Після вирізки порослі місце, де її було вирізано, треба знову закрити землею.
У штамбових троянд дикі пагони з'являються не тільки від коренів, а й від стволика, за рахунок розвитку сплячих бруньок. Ця поросля також має бути видалена, як тільки з'явиться.
Полив.
Починаючи з весни, знову посаджені рослини необхідно поливати через 2 дні, а решта у міру висихання ґрунту, приблизно один раз на тиждень, залежно від погодних умов та здатності ґрунту утримувати вологу.
Вода особливо необхідна трояндам у період росту, утворення бутонів та цвітіння. При її нестачі припиняється зростання пагонів, вони в'януть, квітки дрібнішають, зменшується їх махровість, обсипається листя - і рослина втрачає декоративність.
Шкідливий для троянд і полив холодною водою в спеку, оскільки коріння при цьому втрачає здатність всмоктувати воду, внаслідок чого настає голодування. Для поливу бажано використовувати дощову або талу воду, що майже не містить мінеральних солей. Краще поливати троянди рідше, але рясно, ніж часто і потроху, так як часті поливи ведуть до утворення поверхневих коренів, що легко пошкоджуються при розпушуванні, що завдає рослині відчутну травму.
Для поливу навколо куща роблять лунку, яку оточують валиком із землі, надаючи їй вигляду чаші, щоб не дати воді витекти з неї під час поливу. На один кущ виливають близько 10 л води. Велику увагу приділяють поливу у літні місяці. До осені полив скорочують, а потім зовсім припиняють. При поливі треба стежити, щоб вода не потрапила на квіти та листя, оскільки це може сприяти ураженню рослин хворобами. Не рекомендується у зв'язку з цим і полив троянд дощуванням. Поливати рослини треба несильним струменем, намагаючись не розмити коріння. Полив краще проводити в ранковий час, так як вдень на сонці може статися опік листя і квітів і на них з'являться плями.
Розпушування.
Після поливу необхідно проводити розпушування ґрунту під рослинами на глибину 5 см, щоб покращити його водопроникність та забезпечити доступ повітря до коріння, а також видалити бур'яни. Розпушування проводять обережно, щоб не зашкодити коріння.
Мульчування.
Після поливу та розпушування роблять мульчування, для чого землю навколо кущів покривають 5-8-сантиметровим шаром пухкого органічного матеріалу. Це запобіжить випаровування і збереже вологу в ґрунті в літню посуху, різко скоротить кількість бур'янів і, відповідно, прополок і розпушування, запобіжить рослини від перегріву та висихання в жарку та вітряну погоду, а також запобігатиме замулюванню ґрунту при зливах.Як мульчу використовують подрібнену солому і кору дерев, перепрілий гній, листовий перегній, компост і торф, які не тільки покращують структуру ґрунту, але й забезпечують рослини додатковим харчуванням. Не бажано використовувати як мульчу скошену траву, яка може містити насіння бур'янів, і тирсу, що містить інфекцію.
Мульчування рослин проводять наприкінці квітня - травні, але можна зробити його і восени, перш ніж охолоне грунт. Перед мульчуванням обов'язково проводять прополювання і видаляють бур'яни. Коли шар мульчі перетвориться на перегній, його при розпушуванні змішують із верхнім шаром ґрунту та знову проводять мульчування. Видалення бур'янів на ділянці проводять своєчасно, інакше вони забиратимуть у троянд вологу та поживні речовини.
Підживлення.
Троянди дуже чуйні на добрива. Підживлення добривами можуть бути рідкими, сухими та позакореневими. Позакореневі, або листові, підживлення дуже ефективні, оскільки за лічені години після нанесення на листя вони потрапляють у клітинний сік. При їх застосуванні збільшуються кількість та розмір квіток, покращується загальний стан рослини.
У перший рік після посадки (при хорошій заправці ґрунту добривами) молоді рослини не потребують підживлення. Після прищипки бутонів їх бажано лише підгодувати органічними добривами, які краще застосовувати в рідкому вигляді (настій коров'яку 1:10, курячого посліду 1:20).
У наступні роки троянди потребують регулярного підживлення. Троянди мають деякі особливості росту: у сортів садових груп з ремонтантним цвітінням - чайно-гібридних, флорибунда, грандіфлора, мініатюрних і поліантових - пагони за вегетаційний період відростають 3-4 рази, а отже, потребують різних поживних речовин. За сезон необхідно провести 6-7 підживлень органічними та мінеральними добривами, які доповнюють один одного. Живлення рослин йде за рахунок мінеральних добрив, а органіка, поступово розкладаючись, сприяє їх засвоєнню.
Азот впливає на зростання листя і стебел, збільшуючи масу рослини, фосфор важливий для росту коренів і пагонів, він прискорює настання цвітіння, калій — для формування квіток високої якості, крім того, він підвищує стійкість рослин до посухи та хвороб. Магній та кальцій, а також мікроелементи, бір, марганець та залізо сприяють поліпшенню загального стану рослин. Тому троянд потрібні комплексні добрива. Повне мінеральне добриво з величезним переважанням азоту вносять у період інтенсивного зростання та закладки квіткових бруньок.
Орієнтовна норма добрив на 1 м2 аміачної селітри - 20 г, суперфосфату - 30 г, калійної солі - 10 г.
Навесні, після зняття укриття та обрізки, коли рослина активно поглинає поживні речовини, можна внести повне мінеральне добриво та аміачну селітру (по 1 ст. ложці на 10 л води).
Влітку для відновлення зрізаних та утворення нових пагонів, а також для отримання красивих квіток рослині знову необхідні повне комплексне добриво з мікроелементами та органічні добрива.
Наприкінці літа при підживленні виключають азот, який сприяє небажаному посиленню вегетації. У другій половині літа збільшують дозу фосфорних та калійних добрив.
Вони дозволяють накопичувати пластичні речовини, прискорюють визрівання та підготовку пагонів до зими, що забезпечує хорошу перезимівлю рослин.
Підживлення приурочують до фаз росту та розвитку троянд – початку цвітіння та нового зростання рослин.
Навесні, після внесення аміачної селітри або комплексного добрива з вмістом азоту, полив проводять зброженим коров'яком (1:10) або курячим послідом (1: 20). При вологій, дощовій погоді через два тижні повторно вносять аміачну селітру або сечовину або повне мінеральне добриво (1 ст. ложка на 10 л води). Замість цього можна внести і гній, що перепрів (по піввідра під кожен кущ) з обов'язковим його закладенням у вологу землю. З початком бутонізації проводять третю підгодівлю спочатку азотнокислим калієм, який сприяє повільному розкриттю бутонів, більш тривалому цвітінню і посилює яскравість забарвлення, а потім поливають рослини розчином альбуміну (1 ст. ложка на 10 л води), зброженим коров'яком (1:10) або куриною послідом (1:20).
Перед першим цвітінням троянд бажано двічі підгодувати гуматом натрію (1ч. ложка на 40 л води), внісши під кущ по 2 л. розчину.
При холодній і дощовій погоді або поливанні рослини холодною водою коренева система перестає вбирати і засвоювати поживні речовини з ґрунту. Тоді найбільш ефективними стають позакореневі підживлення розчинами, якими обприскують листя рослин. Обприскування краще проводити рано вранці або надвечір, але так щоб листя до настання ночі встигли висохнути. Це дозволить уникнути розвитку грибних захворювань.
До першого цвітіння можна провести два позакореневі підживлення гуматом натрію (1ч. ложка на 40 л води).
При пересадці, обрізанні, зрізанні квітів, у період похолодання та посушливої погоди корисні обприскування рослин антидепресантом "Епін" (1 ампула на 5 л води).
Під час цвітіння рослини не підгодовують, але відразу після зрізання квітів вносять повне мінеральне добриво (1 ст. ложка на 10 л води) і розпушування. Підживлення проводять 1 раз на 2 тижні. Перед внесенням добрив рослини обов'язково поливають, інакше може статися опік та відмирання коріння.
Для приготування розчину коров'яку в 10-12-відерну бочку кладуть 3-4 відра свіжого гною і заливають водою. Через 10 - 12 днів, після припинення появи бульбашок, процес бродіння закінчується. Для підживлення рослин беруть піввідра або відро, що перебродила жижі, доливають воду і додають мінеральні добрива. Одне відро розподіляють між 3-4 кущами.
Для першого підживлення на відро води з жижею, що перебродила, додають 10 -~ 15 г аміачної селітри, 25 - 30 г суперфосфату і 10 - 15 г калійної солі, при другій - відповідно 20 - 30, 50 - 60 і 10 - 15 г, - 10 - 15, 50 - 60 і 20 - 25 г. Четверте підживлення, яке вносять наприкінці серпня, включає лише 20 - 30 г суперфосфату і 20 - 25 г калійної солі.
Хвороби та шкідники.
Найпоширеніші хвороби у троянд це борошниста роса, чорна плямистість.
Борошниста роса: На молодому листі з'являються червонувато-пурпурні плями на молодому листі, часто листя деформується. Бутони, пагони, листя покриваються борошнистим білим нальотом, листя скручується і опадає. На сортах з більш грубим шкірястим листям іноді спостерігається мозаїчне забарвлення або зморшкуватість. Найбільш швидкий розвиток гриба та проростання його спор (конідій) відбуваються при 18-20С та вологості вище 60%.
Лікування: Дотримання правильної агротехніки - троянди не перегодовувати, садити в місцях, що добре провітрюються. Для лікування можна обприскувати фунгіцидами на основі тріазолів (Топаз, Скор, Фундазол).
Чорна плямистість: У другій половині літа на листі з'являються розпливчасті чорні плями, нижнє листя швидко жовтіє і опадає. Відмінність чорної плямистості від схожої на неї помилкової борошнистої роси у тому, що з чорної плямистості листя опадають знизу нагору, тобто, спочатку найнижчі, а потім все вище і вище. При сильному ураженні на трояндах залишаються лише молоді листочки, що не розпустилися.
Лікування: Уражене листя бажано обірвати і спалити подалі від клумби. Ефективно поперемінне обприскування препаратами, що містять манкоцеб (Профіт, Рідоміл Голд) і тріазол (Топаз, Скор), з інтервалом тиждень (чергувати не більше трьох разів).
Шкідники.
Найпоширеніші шкідники це пиляльник розанний низхідний, попелиця.
Пиляльник розанний низхідний: Молоді пагони троянд навесні несподівано в'януть (зазвичай найніжніша молоденька верхівка) і поступово засихають. При цьому в'янення починається не від основи, а з певного місця на пагоні. Якщо відламати пагін в цьому місці, можна побачити «хід» – сюди самка пильщика відклала яйця. Сам шкідник – жовто-біла гусениця зі світло-коричневою головою.
Методи боротьби: Пошкоджені пагони зрізають. Інших ефективних методів боротьби немає, оскільки усередині пагона личинка недоступна дії інсектицидів. Навесні як профілактика можна обприскати троянди системним інсектицидом (Актарою).
Тля: Молоді верхівки пагонів, бутони і листочки троянд вкриті зеленими, чорними або бурими комахами близько 1 мм завдовжки, іноді дрібніші, найбільші з крилами. Попелиця харчується соком рослин, деформуючи їх.
Методи боротьби: Добре допомагає будь-який інсектицид (краще системний, наприклад Актара – дія триваліша). Дуже добрі результати дає Протеус, Антіхрущ.
Шановні любителі троянд пам'ятайте, що найкращий засіб - це профілактика захворювань, ніж його лікування. Проводьте обприскування через кожні 10 – 14 днів і ваші рослини завжди почуватимуться добре.
Бажаємо всім гарних троянд без хроб та шкідників.
